Люля-кебаб

Ось цікаво, в яку страву з фаршу, окрім російських котлет, додають хліб? В українські січеники – ні, в азійсько-східній кюфті теж немає, в шведських фрикадельках немає, і у французьких м’ясних крокетах немає. А французьке слово “котлета” взагалі нічого спільного з фаршем не має. Навіщо в м’ясо хліб тулити? Чи то від бідності, чи ще чого… Незрозуміло… Ось і сьогодні у нас люля-кебаб. В ньому також хліба не має бути.
Страва проста, але має декілька нюансів.
По-перше, хочеться сподіватися, що фарш не розвалиться. По-друге, страва повинна бути соковитою. Тому беремо кілограм яловичини, півкіла курячих філейок, півкіла сала, дві середнього розміру цибулини.
Все ріжемо на невеличкі шматочки, щоб прокрутити це все на м’ясорубці. Яловичину перемелюємо один раз, а все решта — два рази. Навіщо треба куряча філейка і сало? Куряча філейка має властивість, коли ретельно подрібнена, “склеювати” собою фарш і не давати йому розповзатися. Сало дає соковитість, тому ці два інгредієнта обов’язкові.
Солимо із розрахунку одна з гіркою чайна ложка на кілограм фаршу. Спеції — зіру, кореандр, чорний перець (всіх по чайній ложці) — розтираємо у ступці до пилу. Додаємо в фарш. Ретельно перемішуємо. Мішати потрібно, доки не з’являться білі ниточки, їх ще називають білкові нитки.
Далі вибиваємо фарш, кілька разів піднявши і кинувши його у миску, що стоїть на столі.
А потім все просто: беремо шматок грамів 150, насаджуємо на дерев’яну шпажку і, розминаючи, розтягуємо на всю довжину шампуріка.
Кладемо в прогріту до 200 градусів духовку на решітку так, щоб решітка йшла поперек ковбасок. Вниз ставимо якийсь протвінь, куди буде стікати жир. Готуємо приблизно 15 хвилин. Тут головне не переготувати, бо не дивлячись на сало, страва вийде суховатою.
Ось і все. Подавати с гостреньким соусом бажано із кінзою. На гарнір – овочі, а прикрасити можемо кільцями синьої цибулі.
Смачного.
P.S. дерев’яні шампури треба за півгодини покласти в воду, щоб потім не обгорали

Обновлено: 05/26/2024 — 09:17