Баклажани, або просто синенькі.
Я сподіваюся, що всі мої знайомі знають, що таке тхіна. А хто не знає, то я розкажу. Тхіна — це перетерті в пасту зерна кунжута. Не лякайтеся, самі ми їх терти не будемо, а просто купимо в магазині, зараз вона з’явилася в багатьох магазинах. До тхіни можна ставитися по-різному, але можу сказати точно, що байдужим вона не залишить нікого. Те, що ми купимо, це, так би мовити, розтертий кунжут в чистому вигляді. Смак він має дуже специфічний: тягучий, концентрований, обволікаючий. В такому вигляді мало хто буде від нього в захваті, тому його треба доготувати. По-перше, ретельно перемішуємо тхіну, бо вона має властивість розшаровуватися. Як перемішаємо, беремо столову ложку тхіни. Вичавлюємо в неї сік з чверті-половини лимона, часникодавкою видавлюємо невеличкий зубчик часнику. Трішки солимо. Починаємо перемішувати виделкою. Тут починається найцікавіше. Тхіна стає твердою та розсипчастою. Саме зараз треба почати додавати потрошку воду. Тхіна стане ще більш сухою, але в якусь мить перестане вбирати вологу і стане гладкою, по консистенції нагадуючи сметану. Ось і приготували ми соус. Тепер переходимо до баклажанів. Звісно, якщо ви давно навчилися готувати тхіну, то можна це робити паралельно: запікати баклажани, вони ж синенькі, та готувати для них заправку.
Як готувати баклажани? Дуже просто — запекти. Тут є два шляхи: нагріти духовку і запекти в духовці, або запекти на відкритому вогні, хоча б на тих самих конфорках газової плити. Я вибираю конфорки, бо хоч і більше метушні, але смачніше виходить.
Протикаємо баклажани виделкою, щоб не порозривалися й кладемо на вогонь. Як стануть м’якими з одного боку, перевертаємо. М’які з усіх боків? Ось і гарно. Знімаємо з вогню, розрізаємо вздовж та знімаємо обпечену шкірку. Якщо якась чорненька дрібниця потрапить разом з м’якоттю — трагедії немає, хай буде, від цього з’явиться ще одна нота в смаку страви.
Тепер перед нами знову два шляхи: залишити м’якоть, як є, порізавши поперек на досить великі шматки, чи подрібнити до стану пасти. Мені подобаються великі шматки. Тому я викладую шматки на тарілку та заливаю поверх тхіною. Трішечки прикрашаю. Ось і готова ця цікава та незвичайна для нас страва.
Смачного. 🙂
P.S. до речі, в Ізраїлі синенькі називаються “хацилім”. А готували ми сьогодні “хацилім ім тхіна”. 🙂
