Знайшлося в холодильнику півкіла кімчі. Кімчі була досить кисленькою та гостренькою. Ну, хто на кімчі розуміється, тому розповідати не треба, а хто її не пробував – мерщій на базар в “корейські” ряди й купуйте. А можна самому приготувати, нічого секретного в кімчі немає. Для особливо допитливих скажу, що кімчі внесена в нематеріальну спадщину ЮНЕСКО, а це вже щось значить.
Так ось, пішов я до магазину і купив шматок свинячого ошийку, вагою приблизно як і кімчі. Ще взяв дві цибулини, чотири великих зубця часнику.
М’ясо порізав соломкою, перетином сантиметр на сантиметр. На сковороді нагрів олію та підсмажив м’ясо – по кілька хвилин з кожного боку так, щоб трошки зазолотилося. Цибулю ріжемо тоненьким пір’ям та кидаємо зверху на м’ясо на пару хвилин. Потім перемішуємо і обсмажуємо до м’якості, контролюючи, щоб цибуля не підгоріла.
Кімчі ріжемо на невеличкі шматочки та висипаємо до м’яса. Вичавлюємо часник та виливаємо сік з кімчі. Накриваємо кришкою, зменшуємо вогонь та тушкуємо п’ять хвилин. Знімаємо кришку, збільшуємо вогонь та ще хвилин із п’ять випаровуємо зайву рідину. Пробуємо. Якщо необхідно – досолюємо.
Подається з рисом. Дуже незвичайно і дуже просто готувати!
Побалуй себе незвичною їжею! Смачного.
