В магазині надибав великий пакет з курячою шкірою. Коштувало стільки, що не можна було не придбати. Далі адептам ЗОЖ не читати. 
Принісши додому, почав розмірковувати, як її смачно приготувати. Після роздумів залишилося три варіанти: запекти в духовці, просто посмажити у фритюрі, обваляти в борошні та знов-таки засмажити в фрітюрі.
Шкіри було стільки, що я вирішив приготувати по всякому, порівняти і зробити висновки.
По-перше, всю шкірку порізав на шматки розміром сантиметрів із п’ять. Рівно порізати не вийде, тому особливо не заморочуємося. Ллємо трошки соєвого соусу, солимо і додаємо паприки. Перемішуємо і залишаємо, щонайменше хвилин на 30, маринуватися.
Духовку прогріваємо до 180 градусів. В невеличкій кастрюльці гріємо рафіновану олію.
Викладаємо частину шкіри на протвінь і ставимо до духовки, приблизно на 15-25 хвилин. Контролюємо, щоб не згоріло.
Залишки шкіри я поділив на дві частини, в одну додав борошна і ретельно перемішав. Далі, посмажив у фритюрі спочатку шкіру без паніровки, а потім паніровану борошном. Смажити треба до золотавої скоринки. Тут і шкірка в духовці підійшла. Я, про всяк випадок, включив верхній гриль і ще трошки їх підпік.
Висновок: Смачно. В духовці шкірка виходить найсухішою і найбільше втрачає по розміру та вазі. Смажена без кляру – смачна, не дуже хрумка і відчувається курка. Смажена із борошном – найхрумкіша.
Висновок: до пива саме те. Багато не буває. Брати треба побільше, бо дуже зменшується в розмірі.
Смачного.
