Інтернет — ще той провокатор. А реклама — так наче слухає про що розмовляємо, чи що комусь пишемо і підсовує саме те, що цікавило. От і не встигли про маленьку смажену рибку поговорити, як контекстна реклама висвітлила: як посмажити рибу без запаху і щоб не вибухала.
Скажу, що, коли останнього разу смажив морську риб’ячу дрібноту, то цілу добу вікна були відчинені, щоб вивітрилася рибне амбре.
Але тут авторитетно кажуть: знаємо як – смердіти не буде, ще й рибки на фото смажені такі охайні, наче на виставку зібралися.
Вирішив, ще раз спробую, може я, взагалі, в душі руйнівник легенд?
Легенда: щоб не стріляло на пательню треба насипати кам’яної солі, а щоб без запаху – смажити пару тоненьких шматочків картоплі. Ось цю легенду я, як справжній руйнівник, буду перевіряти.
Куплена і разморозилась в холодильнику за ніч салакаа. Спеціально куплена кукурудзяна “манка”, бо так смачніше, ніж зі звичайним борошном.
Салаку промив і дав в ситі стекти. В пластиковий пакет насипав солі, товченого білого перцю, трішки сухого часнику і кукурудзяне майже борошно. Все перемішав ретельно. Засипав рибу і знову перемішав. На невеличку чавунну пательню налив на палець олії. Насипав солі, відрізав дві скибочки картоплі товщиною з п’ять міліметрів і кинув в олію. Діставав по одній рибку і занурював її в олію, поки в один шар вся пательня не заповнилася. Смажив 7 хвилин на великому вогні. Виклав на тарілку з паперовим рушником, щоб стікала олія і заклав нову порцію. Картоплю теж поміняв на свіжу.
Ось і все готування.
Щодо легенди… Під кінець рибка стріляла, не дивлячись на сіль – ця частина легенди спростовується, але особливого запаху не було, що мене дуже здивувало. Друга частина легенди підтверджується.
Як на смак? Смачно, навіть дуже.
P.S. Витяжка таки працювала, але, як завжди і не на повну силу.
